Верховний Суд висловився щодо стягнення заборгованості за аліментами зі спадкоємців особи

До суду звернулась особа в інтересах неповнолітньої дитини про визнання права власності на спадкове майно та стягнення заборгованості за аліментами. Позивач зазначала, що в зоні АТО загинув батько її доньки та просила стягнути з відповідачів — спадкоємців заборгованість по аліментам, яка увійшла до складу спадщини і підлягає погашенню спадкоємцями у рівних частинах.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Суд першої інстанції вказав, що дочка померлого є спадкоємцем першої черги за законом, а тому вона має право на спадкування 1/3 частини належної спадкодавцю на праві власності квартири. Крім того, оскільки у спадкодавця залишився невиконаний обов’язок у вигляді заборгованості за аліментами, який входить до складу спадщини, виходячи з рівності часток спадкоємців, заборгованість підлягає стягненню з кожного з відповідачів на підставі статті 1218 ЦК України.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за аліментами та відмовив у цій частині вимог. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до ст. ст. 180, 181 СК України зобов’язання зі сплати аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей є особистим обов’язком їхніх батьків. Тому таке зобов’язання нерозривно пов’язане з особою платника аліментів і не може бути виконане іншою особою. Та відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України припиняється смертю боржника, а тому в силу п. 5 ч. 1 ст. 1219 цього Кодексу не входить до складу спадщини після його смерті і не підлягає виконанню спадкоємцями.

КЦС ВС скасував рішення судів в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за аліментами та направив справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

ВС зазначив, що згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину; кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині; вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

За змістом статті 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов’язані погасити заборгованість за аліментами на дитину. Обов’язок платника аліментів по їх сплаті після його смерті припиняється як нерозривно пов’язаний з його особою і не може бути виконаний іншою особою (стаття 608 ЦК України). ВС звернув увагу на те, що предметом спору у даній справі є стягнення боргу спадкодавця, який він мав за життя у вигляді заборгованості за аліментами, а не його обов’язок зі сплати аліментів.

Тому вірним був висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів, які є спадкоємцями майна померлого, заборгованості за аліментами. Проте суд повинен був відповідно до статті 1282 ЦК України встановити розмір частки кожного зі спадкоємців у спадщині і перевірити, чи відповідає такий розмір їх часток вартості майна, одержаного у спадщину кожним із спадкоємців та встановити можливості кожного з відповідачів задовольнити вимоги кредитора одноразовим платежем (постанова від 21.03.2018 у справі № 161/11682/15-ц)