Неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР
Згідно з п.8.2-1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 10.10.2001 №1306, дорожні знаки застосовуються відповідно до цих правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.
Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.
Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище від 6 м над рівнем проїзної частини.
Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більш ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (коли для руху в зустрічному напрямку є не більш ніж дві смуги).
Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.
У справі № 127/12081/17 ВС встановлено, що позивача притягнули до адмінвідповідальності за ч.1 ст.121 КпАП у зв’язку з тим, що він, будучи за кермом автомобіля, рухався дорогою з одностороннім рухом проти напрямку руху, чим порушив дорожній знак 5.5 та 5.7.1, п.8.4 Правил дорожнього руху.
Суди з’ясували, що дорожній знак, який указував напрямок руху на дорозі, якою їхав позивач, був установлений зліва від проїзної частини, що є порушенням ПДР. З огляду на цю обставину суди констатували, що в діях позивача немає складу адмінправопорушення.
Колегія суддів погодлась з таким висновком судів, оскільки неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адмінвідповідальності за порушення ПДР.
Водночас колегія суддів вважає, що висновки, яких суди дійшли в цій справі, є поспішними, адже поза увагою залишено істотні обставини, які, на переконання колегії суддів, мають значення для правильного вирішення цієї справи.
Зокрема, суди не з’ясували: куди (в якому напрямку) і звідки рухався позивач (зокрема, чи виїхав він зі стоянки біля готелю, як випливає з фотографій, долучених до матеріалів справи, чи рухався він вулицею, проїхавши повз готель і кінозал, як зазначено у позові); де саме його зупинив інспектор поліції; яким чином організовано дорожній рух на цій ділянці дороги, зокрема розташування усіх дорожніх знаків, у тому числі дорожнього знаку, який порушив позивач; правові підстави встановлення цих дорожніх знаків (з урахуванням доводів відповідача про те, що дорожні знаки встановлюють за погодженням з органами місцевого самоврядування).
На думку колегії суддів, з’ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке позивачу поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.